У кожній людині сонце. Тільки дайте йому світити.
Сократ
Обдарованість – одна з таємниць особистості. Термін цей походить від слова "дар", "даровано", "дано" – безкоштовно. І ця таємниця завжди вабила. Мабуть, жодне поняття в психології не викликало такого пекучого інтересу, як обдарованість.
Обдарована дитина — дитина, яка вирізняється яскравими, очевидними, інколи визначними досягненнями або має внутрішні задатки для таких досягнень у певному виді діяльності.
Згідно із психологічними дослідженнями, основою обдарованості є закладений від народження творчий потенціал, який розвивається впродовж усього життя людини. Він не залежить безпосередньо від рівня розумових здібностей, оскільки діти з високим рівнем інтелектуального розвитку іноді володіють незначним творчим потенціалом. Важливою характеристикою обдарованості є креативність — здатність до творчості.
НА КРИЛАХ ТВОРЧОСТІ
Сохань Поліна , І місце "Проба пера" 2025
Літо настало, гарна пора,
Мій тато пасіку до лісу збира.
За пару ночей перевезе,
А потім все літо у лісі живе.
В цю пору у лісі своя краса.
Навколо все пахне, квітне й буя.
Спочатку акація п'янко пахтить,
Малина квітує, суниця блищить.
Бджілки – трудяги, день весь гудуть,
В комірки свої нектару несуть.
Коли звечоріє, і сонце сіда,
Із вулика запах - парфум відпочива.
Аж ось настає липи пора,
Таких ароматів ніде більш нема.
На липу охоче бджілки ідуть,
Духмяного меду нам принесуть.
Який же цілющий липовий мед,
Він від хвороб – імунітет.
А за лісочком безкрайні поля,
Ось і гречка вже зацвіла.
З гречаного поля дмухне вітерець,
Присмак такий, хоч намащуй хлібець.
Бджілки відерця в лапки взяли,
В свої закрома медок принесли.
А після гречки, зажовтіли поля,
В силу свою сонях вступа.
Всі зажовтіли навколо поля,
Дивлюсь я за обрій – краю нема.
А у вишині - неба блакить,
Картина прекрасна, як стяг майорить.
Такої краси ніде більш нема,
Україна єдина, ненька вона.
Край мій родючий, щедра земля,
Видатний ще Тарас її прославляв.
Щасливі ми дуже, що тут живемо,
І ніколи, нікому не віддамо!!!
*** *** ***
Ось-ось весна настане, і тоді -
Усе розквіте й забуя навколо.
Птахи із вирію додому прилетять,
Й
співати розпочнуть довкола.
Мені так любо, мило зразу,
Погода набуває но́ву фазу.
І небо серед чорних гілочок,
На вигляд наче безліч сині квіточок.
Моєї радості не передать словами,
Не правлю я своїми почуттями,
Бо ця зима мене не зігрівала,
Я ве́сну все чекала і чекала.
І от нарешті перший пролісок з'явився,
Ось другий — теж не забарився.
Усе буяє, квітне навкруги,
Все більше прокидається
природа залюбки.
І от весна уже прийшла,
Мої думки до тями
привела…